Нове дослідження науковців Кембриджського університету встановило, що в Нігерії переважна більшість випадків полювання на панголінів здійснюється з метою отримання м’яса, а не задля міжнародної торгівлі їхньою цінною лускою. Ці результати, опубліковані в журналі Nature Ecology & Evolution, суперечать поширеній думці, що головною причиною вилову панголінів є високий попит на їхню луску в азійських країнах.
Панголіни належать до одних з найбільш затребуваних на чорному ринку ссавців. Їхні луски традиційно використовують у китайській медицині, через що азійські види вже перебувають на межі повного зникнення. Це зумовило перенаправлення попиту на африканських панголінів, зокрема з Нігерії, яка стала найбільшим міжнародним центром незаконного обігу цих тварин.
Однак після проведення масштабних опитувань понад восьмисот мисливців і торговців у регіоні Крос-Рівер дослідники виявили, що 98% панголінів виловлюються задля м’яса. Приблизно дві третини луски цих тварин взагалі не використовуються і просто викидаються.
Науковці також з’ясували, що більшість панголінів виловлюють без спеціального наміру. Мисливці ловлять їх випадково під час звичайних походів на дичину або навіть під час роботи в полі. Особливості поведінки панголінів, зокрема їхня здатність згортатися у клубок при загрозі, робить їх надзвичайно вразливими та легкою здобиччю.
Цікаво, що на місцевих нігерійських ринках м’ясо панголінів має значно вищу цінність порівняно з лускою. Його вважають делікатесом, особливо для вагітних жінок, оскільки існує повір’я, що воно позитивно впливає на здоров’я новонароджених. В опитуванні щодо смакових уподобань місцеві мешканці оцінили м’ясо панголінів як найбільш апетитне серед усіх видів м’яса, включаючи домашніх тварин та інших диких звірів.
Доктор Чарльз Емогор, керівник дослідження, наголошує, що, хоча міжнародна торгівля лускою суттєво впливає на скорочення популяцій панголінів, основним чинником в Африці є саме місцеве споживання м’яса. Тому заходи щодо охорони цих тварин мають бути спрямовані передусім на зміну поведінки місцевих громад.
На основі своїх спостережень Емогор створив організацію Pangolino, яка об’єднує волонтерів, активістів та вчених для захисту панголінів. Серед ініціатив цієї організації – впровадження громадських програм і патрулювання, спрямованих на боротьбу з браконьєрством, а також розробка місцевих правил та економічних стимулів для зменшення кількості вилову цих унікальних тварин.
Результати цього дослідження підкреслюють необхідність зосередження на локальних мотиваціях мисливців при розробці заходів зі збереження панголінів у всій Африці.